МЕГА вход Рузаевка МЯУ-МЯУ мука

Бро, вобщем я расскажу тебе историю, как я закинул шишек и нашел смысл своей жизни. На тот момент я был просто выжатым флопом, неудачником, который раньше только про базу слышал.

Все началось с шизы, которая мне навязалась. Я не мог забыть о том дне, когда я бзикнулся на мефедрон. Начался мой ад, но я был рад. Брал через рот закладки каждый день, и это было просто кайфово.

Был вечер, я снова пошел искать это паразитическое счастье. Зайдя в свой обычный приют, я увидел ребят, которые уже накатили. С такими, как я, никогда не заскучаешь. Они называли себя рэперами, и на самом деле они были не хуже остальных. Решил попросить их контакт. "Давай, дружок, кинь номерок, где база сейчас?" - спросил я, показывая, что я в теме и знаю молодежный сленг.

Один из ребят, назовем его Первитин, подошел ко мне и сказал: "Эй, бро, я тебе помогу. У меня есть номерок, давай сходим вместе". Я дал ему пять баксов и мы пошли к его приятелю, который продавал партию мефедрона.

Когда мы пришли к этому парню, я понял, что это самая настоящая база на нашей улице. Спросил я у него: "Сколько дашь за пакетик? Не зря же я сюда пришел". Он молча налил мне что-то белое и сказал: "Вот, бро, держи свою судьбу в своих руках".

Я быстро снялся с этой дозы и почувствовал, что моя жизнь начинает меняться. Я стал открывать для себя новые грани рэп-культуры и творчества. Мой мозг был на волне, я начал чувствовать музу. Каждый вечер сидел в своей комнате, писал тексты и записывал треки. Это было самое крутое время в моей жизни.

Тогда я понял, что рэп - это моя стихия, мое предназначение. Я пробовал различные стили, экспериментировал с музыкой и словами. Мои тексты стали про смысл жизни, про любовь и про ненависть, про наш мир, который такой безумный и прекрасный.

Я стал известным на нашей улице как "Наар", рэпер-наркоман с гениальными текстами. Люди приходили ко мне, чтобы услышать, что я создал. Я стал не просто человеком, я стал искусством. Мой рэп проникал в душу каждого слушателя, заставлял их задумываться о смысле своей жизни.

Но со временем я понял, что этот бзик может стать опасным.

Я решил освободиться от наркотиков и вернуться к своей настоящей страсти - музыке.

Теперь я продолжаю радовать мир своим талантом рэпера, но уже без базы и закладок. Я нашел свой настоящий смысл жизни в творчестве и влиянии, которое оно оказывает на людей.

Так что, бро, если ты сейчас на дне, не бзикайся на мефедрон и не позволяй себе утонуть в этой шизе. Ищи свое призвание, свою страсть, и они помогут тебе найти настоящий смысл жизни.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!